Хаванських Сергій Ігорович (Ковбой)

Водночас Сергій пильно стежив за обстановкою, і десь у січні 2022-го домовився із своїм колишнім командиром, що у разі повномасштабного російського нападу його викличуть до підрозділу. Тому вранці 24 лютого, коли його рідний Мелітополь зазнав ракетних ударів, він знав що робити, і, прийнявши очікуваний телефонний дзвінок, завантажив речі у старий, проте ще міцний позашляховик і вже о дев’ятій разом із побратимом виїхав до Маріуполя. Ввечері того ж дня він написав дружині, що вже отримав зброю і незабаром вирушить на позиції…

Пройшов запеклі вуличні бої у Приморському районі Маріуполя, потім – обороняв металургійний комбінат «Азовсталь», за що пізніше, 28 липня 2022 року, був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Дізнавшись про запланований вихід у полон, Сергій був у піднесеному настрої і написав дружині, що незабаром вони побачаться.

20 травня 2022 року за наказом вищого військового керівництва заради збереження життя людей Сергій вийшов з побратимами з «Азовсталі» та потрапив у так званий «полон за домовленістю». Утримувався на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120 в окупованому селищі Молодіжному, що неподалік колишнього адміністративного центру селищної ради Оленівки колишнього Волноваського (нині – Кальміуського) району Донецької області, де окупанти утворили фільтраційну в’язницю. 

Ілля «Гендальф» Самойленко: «Друг «Ковбой» прийшов до нашої першої роти другого батальйону. В найкраще місце, де його таланти й здібності розкривалися так, як він цього хотів. Сергій любив автівки, їздити бездоріжжям, гарну музику. Любив техніку і технології та добре в цьому розбирався. Постійно розвивався в напрямку розробки безпілотних систем.
Пам’ятаю безліч годин, які ми разом провели за якісними бесідами про філософію, про культуру, про техніку, про технології, про людські пороки та про людські чесноти. Чесноти, якими був сповнений друг «Ковбой».
На початок повномасштабного вторгнення він звільнився, але вже 24 лютого 2022 року я побачив свого друга в Маріуполі. Зізнаюся, що дуже радий був його там побачити.
Сергій з гідністю пройшов бої в Маріуполі, найгарячіші, найзапекліші на Правому березі в секторі «А». Він вийшов з подвійного оточення в секторі «А». Все це стало можливим завдяки його професійним навичкам, здібностям та підтримці побратимів.
На жаль, його життя обірвалося через підступні дії росіян. Я хочу, щоб всі пам’ятали — вороги не змогли його подолати на полі бою, тому вчинили такі заходи в Оленівській колонії. Пам’ятаємо! Помстимося!..»