Мотичак Роман Миколайович (Комуніст)
30 травня 1969 – 10 серпня 2014Львівська обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Роман Миколайович Мотичак народився 30 травня 1969 р. у с. Бережок Турківського району Львівської області, згодом проживав у сусідньому селищі Лімна. Закінчив місцеву школу, пройшов строкову військову службу в одній із частин морської піхоти Північного флоту. Служити довелося вже перед розпадом СРСР, в далекому Архангельську. У складі зведеного підрозділу цих елітних військ брав участь у військовому параді в Москві (останньому перед розпадом Радянського Союзу). Одружився, виховував двох дітей. До подій на Майдані у Романа були цілком мирні плани. Збирався будувати власний будинок, створити автомайстерню. Часто їздив за кордон, привозив звідти різні деталі та механізми, змайстрував нову диґу (саморобний всюдихід) — найкращу в селі. Здавалося б, звичайна біографія звичайної людини. Ось тільки далеко не кожен здатний добровільно зголоситися бути господарем на своїй землі та взяти на себе відповідальність за її майбутнє. Роман Миколайович брав активну участь у подіях Революції гідності, був у складі сотні Лева. До речі, більшість «майданівців» запам'ятала Романа як людину у військовій формі з чорним беретом із морпіхівською емблемою на голові. Коли у квітні розпочалося формування батальйону НГУ «Донбас», він без зайвих роздумів записався у добровольці. Йдучи на війну, навіть близьким не сказав про це — не хотів засмучувати рідних. Мати Романа, Ярослава Іванівна, згадує, що у своїх намірах син був надзвичайно рішучим і ніщо не змусило б його скасувати те, що він задумав. Проте давати родині привід для хвилювання Роман теж не хотів — сподівався повернутися додому, коли вони із побратимами назавжди викорінять всі паростки сепаратизму з рідної землі… На жаль, не судилося. Друзі Романа Мотичака розповідають, що він був спокійним, урівноваженим, але водночас рішучим і безстрашним, коли потрібно було відстоювати честь та гідність України. У рідному селі Романа любили і шанували. Для багатьох він був і залишається зразком для наслідування. Саме тому учнівський та педагогічний колектив школи, зібравши відповідні кошти, вшанував світлу пам'ять героя, встановивши меморіальну дошку на фасаді навчального закладу. А незабаром рішенням ХХІV сесії Турківської районної ради VІ скликання на підставі рішення Лімнянської сільської ради та протоколу засідання трудового колективу Лімнянського НВК Лімнянському навчально-виховному комплексу Турківської районної ради Львівської області було присвоєно ім'я Романа Мотичака. Прикрашає пам'ятна дошка і стіну будинку, де проживав чоловік.Військова служба
Старший солдат, Оператор групи аналізу та координаціїБатальйон територіальної оборони Донецької області «Донбас»Медаль «За жертовність і любов до України»
Орден «За мужність» III ступеня
- Антонов Вадим (Самольот, Літачок)
- Береза Роман
- Березовий Микола (Береза)
- Бойко Юрій (Немо)
- Дрьомін Андрій (Світляк)
- Литвинський Юрій (Монгол)
- Романов Іван (Маджахед)
- Сокуренко Роман (Сокіл)
- Тарасюк Олег (Тарас)
- Федчишин Анатолій (Білий)
Антонов Вадим Віталійович (Самольот, Літачок)Береза Роман ВіталійовичБерезовий Микола Вікторович (Береза)Бойко Юрій Миколайович (Немо)Дрьомін Андрій Сергійович (Світляк)Литвинський Юрій Олексійович (Монгол)Романов Іван Валентинович (Маджахед)Сокуренко Роман Олександрович (Сокіл)Тарасюк Олег Андрійович (Тарас)Федчишин Анатолій Миколайович (Білий)Загинув 10 серпня 2014 р. близько 14.30 під час обстрілу поблизу с. Полтавське Амвросіївського району Донецької області. Вирушивши у складі групи на розмінування мосту, ціною власного життя забезпечив просування батальйону та врятував десятки товаришів.- Кладовище с. Лімна (Турківська ТГ, Самбірський р-н., Львівська обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано