Спащенко Юрій Вікторович

Спащенко Юрій Вікторович

Дата та місце народження: 11 грудня 1994 р., с. Петропавлівка, Братський район, Миколаївська область.

Дата та місце загибелі: 5 вересня 2014 р., смт Тельманове, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 1-а бригада оперативного призначення, Північне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув 5 вересня 2014 р. поблизу смт Тельманового Донецької області під час виконання службово-бойового завдання, внаслідок обстрілу колони авто- та бронетехніки Національної гвардії України. Разом з Юрієм загинули майор А. Шанський, капітан П. Лавріненко, солдат М. Кобринюк та солдат О. Звінник.

Сімейний стан: Залишились батьки.

Місце поховання: с. Петропавлівка, Братський район, Миколаївська область (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 16.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народився 11 грудня 1994 р. у с. Петропавлівка Братського району Миколаївської області. У дитинстві захоплювався футболом, у 2010–2011 рр. брав участь у змаганнях Дитячо-юнацької футбольної ліги України, виступаючи за команду «ДЮФК» (с. Маринівка Миколаївської області). Змалку вирізнявся патріотичними переконаннями, цілком свідомо вирішив чесно виконати військовий обов’язок і навесні 2013 р. добився призову на строкову військову службу до лав внутрішніх військ МВС.

Пройшовши жорсткий відбір, у числі кращих новобранців закінчив курс підготовки молодших командирів у Навчальному центрі ВВ (м. Золочів), продовжив службу у столичній окремій бригаді спеціального призначення ВВ «Барс» на посаді командира відділення у званні молодшого сержанта. Взимку 2013 - 2014 рр. брав участь в охороні громадського порядку в Києві під час подій Революції Гідності.

Згодом, коли його з’єднання було переформовано у 1-у бригаду оперативного призначення НГУ, також свідомо зголосився стати на захист Вітчизни зі зброєю в руках. Вирушаючи на схід держави, на боротьбу з бойовиками-сепаратистами, заспокоював рідних, запевняючи, що повернеться живим.

Загинув 5 вересня, у запеклому бою, що спалахнув близько 16 год. 30 хв. у районі смт Тельманового Донецької області, коли колона авто- та бронетехніки Національної гвардії України, яка рухалася до визначеного району виконання службово-бойового завдання, раптом потрапила під зосереджений обстріл з двох боків. Ворогу вдалося підбити головний бронетранспортер та знищити кілька вантажівок «КрАЗ», п’ятеро воїнів загинули, 12 із них дістали поранень, але попри те, що більшість із них були зовсім юними строковиками, гвардійці прийняли бій, відкривши вогонь у відповідь, пішли в хоробру атаку і зрештою вирвалися з вогневого «мішка»…

Похований з військовими почестями у рідному селі. У похованні взяли участь сотні земляків із Петропавлівки та всього Братського району Миколаївщини. Під час церемонії поховання, попри біль утрати, батьки Юрія висловили впевненість у тому, що їхній син віддав своє молоде життя за майбутнє вільної та незалежної України, зазначивши: «Головне, щоб ця жертва не була марною…». Батько героя, Віктор Станіславович, після загибелі сина пішов добровольцем до лав Збройних Сил України.

3 червня 2015 р. на будівлі Петропавлівської загальноосвітньої школи I-II ступенів урочисто відкрито і освячено меморіальну дошку на честь її випускника Юрія Спащенка.

В рідному селі Петропавлівка біля школи встановлено меморіальний знак.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!