Horodetskyi Anton O (Banderas)
21 April 1986 – 5 September 2022Kyiv – Donetsk region
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Private- Anikieienko Oleksandr
- Kotsur Volodymyr
- Lisnyi Vlas (Yol)
- Litvinov Serhii
- Lohvinenko Valentyn (Kachka)
- Melnychuk Vasyl
- Mochulskyi Kostiantyn (Fint)
- Petrenko Andrii
- Savitskyi Oleksandr (Sova)
- Semenenko Dmytro (Makar)
- Stepanov Anton
- Tkhoruk Andrii (Kapelan)
- Tulin Yevhen (Zoria)
Anikieienko Oleksandr A8 October 1988 – 5 September 2022Kotsur Volodymyr P28 September 1971 – 5 September 2022Lisnyi Vlas V (Yol)24 January 1989 – 5 September 2022Litvinov Serhii I14 March 1987 – 5 September 2022Lohvinenko Valentyn L (Kachka)12 December 1988 – 5 September 2022Melnychuk Vasyl M12 March 1989 – 5 September 2022Mochulskyi Kostiantyn V (Fint)17 March 1991 – 5 September 2022Petrenko Andrii Ye30 November 1986 – 5 September 2022Savitskyi Oleksandr V (Sova)19 July 1984 – 5 September 2022Semenenko Dmytro O (Makar)27 August 1987 – 5 September 2022Stepanov Anton I24 March 1989 – 5 September 2022Tkhoruk Andrii V (Kapelan)10 December 1967 – 5 September 2022Tulin Yevhen I (Zoria)24 December 1972 – 5 September 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 36-річний захисник Антон Городецький (позивний Бандерас) загинув 5 вересня 2022 р. під час ракетного обстрілу в районі с. Богоявленка на Донеччині. Антон народився у Києві. Після закінчення школи здобув вищу освіту у Київському університеті економіки та права «КРОК». Мешкав у Вишгороді під Києвом. Він обожнював подорожі, особливо на машині. Родиною вони об'їхали багато країн. Захоплювався автомобілями, знав про них майже все. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік боронив Україну у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Служив у роті зв'язку. «Загинув найдобріший хлопець, якого я тут зустрічав, побратим і друг Антон Городецький. Завжди відкритий, щирий. Постійно ділився своїм душевним теплом», — написав побратим Павло Вишебаба. «Він завжди прагнув допомогти і бути добрим до всіх і кожного, він міг виконати будь-яке бажання. В Антона були золоті руки і всі знали, що він може все. У нього було загострене почуття справедливості. З перших днів війни Антон знав, де і з ким його місце. Він не хотів залишатись осторонь. Прагнув захищати свою землю і свою родину. Він хотів бути зі своїм народом, зі своїми людьми. Він був найкращим у світі сином, братом, другом, чоловіком і батьком. Він був Ангелом, якого Господь послав нам, щоб навчити нас жити. Він став Ангелом, якого Господь у нас забрав», — зазначила сестра Юлія Городецька. Поховали військовослужбовця на Алеї Слави у Вишгороді. В Антона залишилися дружина Наталя та дві доньки: Софійка і Марійка.Платформа пам'яті 'Меморіал'