|
Обставини загибелі: Загинув 7 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у
"довжанському котлі" (сектор "Д") на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними
масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Разом з Миколою
під час прориву також загинули: капітан С. Лифар,
старший прапорщик І. Присяжнюк,
старший прапорщик В. Діхтієвський,
старший матрос Є. Колісниченко,
сержант О. Кислицький,
солдат В. Кумановський,
солдат С. Бойко,
солдат О. Заєць та
солдат В. Птіцин.
Військова операція: Бої за Довжанський.
Місце поховання: с. Нестерове, Красноокнянський район, Одеська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 21. 
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). 
Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО» (посмертно). 
Нагороджений медаллю "Захиснику Батьківщини" (посмертно).
Після 9 класів Римарівської ЗОШ учився в Котовському медичному училищі, працював медбратом в
Гулянському навчально-виробничому комплексі. Курсант 1-ї навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру
Державної прикордонної служби України. В березні 2014-го призваний за контрактом до рядів Збройних сил України. Пройшов вишкіл в навчальному
центрі державної прикордонної служби України у місті Оршанець.
4 травня 2017 року на території Подільського прикордонного закону (м. Могилів-Подільський), в якому служив загиблий, відкрито пам'ятник.
У районному центрі Окни встановлено меморіал загиблим у російсько-українській війні землякам Вадиму Сапеску, Миколі Антипову та Надії Морозовій.
| 
