|
Обставини загибелі: Загинув 6 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі»
(сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії.
Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Нижній Нагольчик, Антрацитівський район, Луганська область. Віктор загинув у свій день народження. Разом з Віктором
під час прориву також загинули: капітан С. Лифар,
старший прапорщик І. Присяжнюк,
старший матрос Є. Колісниченко,
солдат М. Антипов,
сержант О. Кислицький,
солдат В. Кумановський,
солдат С. Бойко,
солдат О. Заєць та
солдат В. Птіцин.
Військова операція: Бої за Довжанський.
Сімейний стан: Залишилась донька.
Місце поховання: м. Одеса, Таїровське кладовище (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 19. 
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
| 
