|
Обставини загибелі: Загинув 7 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у
"довжанському котлі" (сектор "Д") на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними
масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Разом з Сергієм
під час прориву також загинули: капітан С. Лифар,
старший прапорщик І. Присяжнюк,
старший прапорщик В. Діхтієвський,
старший матрос Є. Колісниченко,
солдат М. Антипов,
сержант О. Кислицький,
солдат В. Кумановський,
солдат О. Заєць та
солдат В. Птіцин.
Військова операція: Бої за Довжанський.
Місце поховання: смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 22. 
Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Йому було вісімнадцять -
він захищав Україну.
Тримав міцно в пальцях
сталеву зброю і мріяв
не про круті автівки,
ноути, фони, айпади...
Він воював невміло,
але воював за правду!
Падали з неба гради,
впали і наздогнали.
Смерті лихі канонади
в серці батьків застогнали.
Вернеться син їх додому
тихої літньої ночі,
не переступить порогу-
в нього заплющені очі...
Кажуть, той, хто вмирає
сміло за Батьківщину
Раю самого сягає -
він захищав Україну.
Злата-Зоряна Паламарчук |
14 жовтня 2016 року у смт Крижополі Вінницької області урочисто відкрито та освячено пам’ятник на
честь воїнів-земляків, полеглих у районі АТО.
|
