|
Обставини загибелі: Загинув 6 серпня 2014 р. під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі»
(сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії.
Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Нижній Нагольчик, Антрацитівський район, Луганська область. Разом з Олегом
під час прориву також загинули: капітан С. Лифар,
старший прапорщик І. Присяжнюк,
старший прапорщик В. Діхтієвський,
старший матрос Є. Колісниченко,
солдат М. Антипов,
солдат В. Кумановський,
солдат С. Бойко,
солдат О. Заєць та
солдат В. Птіцин.
В серпні 2015 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан"). Впізнаний за експертизою ДНК.
Військова операція: Бої за Довжанський.
Місце поховання: с. Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 7, місце 17. 
Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Дякуємо тобі за життя ((
"Чорний Тюльпан" | |
