Zinych Ihor V (Psykh)
6 September 1989 – 20 January 2015RF – Donetsk region

Order "Golden Star"

Biography
Not yet addedMilitary service
Junior Sergeant, Medical specialist80th separate airborne assault brigadeAward "80th Airborne Brigade"
Order "Golden Star"
Award "People's Hero of Ukraine"
Badge "For the Defense of Donetsk Airport"
Medal "For Sacrifice and Love for Ukraine"
Medal "122nd Separate Airborne Battalion"
Award "Order of Saint Panteleimon"
- Alekseichuk Vladyslav (Elvis)
- Atamanchuk Oleksandr
- Bainenkov Borys (Boiok)
- Bodnariuk Oleksandr (Bandyt)
- Builuk Anatolii (Buiok, Veselun)
- Chernysh Oleh
- Chupylka Anatolii (Svoboda)
- Datsiuk Yurii
- Demchuk Vadym (Dym)
- Dotsenko Anatolii (Kent)
- Franyshyn Dmytro (Zlostnyi hnom)
- Gudzyk Dmytro
- Hasiuk Vitalii (Yuryst)
- Hroshev Oleksandr
- Hrytsan Andrii (Kaptor)
- Kondratiuk Oleksandr (Chornyi Vovk)
- Kozak Volodymyr (Kozak)
- Kozhurin Viktor
- Kravchenko Pavlo
- Kupriianov Andrii (Yakut)
- Lizvinskyi Valerii
- Marchenko Ivan (Mim)
- Markovskyi Volodymyr (Kiborh)
- Melnyk Viacheslav (Anchous)
- Myroniuk Andrii (Set)
- Olefir Oleksandr (Boroda)
- Opanasenko Valentyn (Partyzan)
- Osaulko Yurii (Yesaul)
- Pietukhov Dmytro
- Polytsiak Petro (Chornyi)
- Prysiazhniuk Ruslan (Shaman)
- Pytel Oleksandr (Molot)
- Savchuk Petro
- Shevchuk Leonid (Chechen)
- Skliarov Dmytro (Skliar)
- Yevdokymenko Ivan (Liashko)
- Zahuba Volodymyr (Lieshyi)
- Zubkov Ivan (Krab)
- Zulinskyi Serhii (Zulik)
Alekseichuk Vladyslav V (Elvis)18 July 1977 – 20 January 2015Atamanchuk Oleksandr O22 June 1990 – 20 January 2015Bainenkov Borys M (Boiok)10 April 1963 – 20 January 2015Bodnariuk Oleksandr V (Bandyt)14 September 1979 – 20 January 2015Builuk Anatolii A (Buiok, Veselun)27 September 1981 – 20 January 2015Chernysh Oleh S24 September 1984 – 20 January 2015Chupylka Anatolii M (Svoboda)27 September 1974 – 20 January 2015Datsiuk Yurii A27 January 1987 – 20 January 2015Demchuk Vadym V (Dym)27 September 1975 – 20 January 2015Dotsenko Anatolii I (Kent)11 January 1982 – 20 January 2015Franyshyn Dmytro Yu (Zlostnyi hnom)8 November 1982 – 20 January 2015Gudzyk Dmytro V17 October 1989 – 20 January 2015Hasiuk Vitalii A (Yuryst)6 December 1983 – 20 January 2015Hroshev Oleksandr I27 November 1984 – 20 January 2015Hrytsan Andrii V (Kaptor)6 September 1991 – 20 January 2015Kondratiuk Oleksandr I (Chornyi Vovk)4 July 1982 – 20 January 2015Kozak Volodymyr M (Kozak)12 April 1968 – 20 January 2015Kozhurin Viktor V21 December 1991 – 20 January 2015Kravchenko Pavlo S27 December 1984 – 20 January 2015Kupriianov Andrii O (Yakut)20 May 1978 – 20 January 2015Lizvinskyi Valerii I26 April 1966 – 20 January 2015Marchenko Ivan M (Mim)16 November 1984 – 20 January 2015Markovskyi Volodymyr H (Kiborh)11 June 1988 – 20 January 2015Melnyk Viacheslav O (Anchous)11 December 1988 – 20 January 2015Myroniuk Andrii M (Set)12 July 1975 – 20 January 2015Olefir Oleksandr P (Boroda)30 September 1992 – 20 January 2015Opanasenko Valentyn L (Partyzan)1 October 1986 – 20 January 2015Osaulko Yurii L (Yesaul)17 February 1981 – 20 January 2015Pietukhov Dmytro Yu15 September 1992 – 20 January 2015Polytsiak Petro P (Chornyi)5 July 1992 – 20 January 2015Prysiazhniuk Ruslan A (Shaman)8 June 1988 – 20 January 2015Pytel Oleksandr V (Molot)30 March 1983 – 20 January 2015Savchuk Petro V19 November 1991 – 20 January 2015Shevchuk Leonid V (Chechen)13 April 1985 – 20 January 2015Skliarov Dmytro S (Skliar)27 July 1983 – 20 January 2015Yevdokymenko Ivan M (Liashko)23 July 1992 – 20 January 2015Zahuba Volodymyr M (Lieshyi)15 June 1971 – 20 January 2015Zubkov Ivan I (Krab)1 November 1973 – 20 January 2015Zulinskyi Serhii M (Zulik)7 April 1987 – 20 January 2015Killed in action on January 20, 2015, in battle during the defense of the new terminal of Donetsk airport. While wounded, he saved the lives of injured comrades until the last moment.- Cemetery of the Rokytne village (Rokytnianska TC, Bilotserkivskyi district, Kyiv region)
Burial place
Photos and videos
Ukraine remembers
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
- Від Олени Кравченко
- Від Макса Попова
- Пам'ятаємо!Від Євгенія Бублика
- Від рідних та друзів
- Від Аліни Юрченко
Publications
- Народився 6 вересня 1989 року в селищі міського типу Рокитне Рокитнянського району Київської області. У 2006 році закінчив загальноосвітню школу №3 селища міського типу Рокитне, у 2009 році - Білоцерківський базовий медичний коледж (місто Біла Церква Київської області) за спеціальністю «лікувальна справа», отримавши кваліфікацію спеціаліста - «фельдшер». З 2009 року працював у Білоцерківській міській лікарні №2. У 2010-2011 роках проходив строкову військову службу в лавах Державної спеціальної служби транспорту України. У 2010-2011 роках навчався у 8-му навчальному центрі Державної спеціальної служби транспорту України (військова частина Т0500, місто Чернігів). У 2011 році служив на 195-й центральній базі Державної спеціальної служби транспорту України (військова частина Т0710, місто Київ). У 2011-2012 роках працював фельдшером швидкої допомоги Рокитнянської центральної районної лікарні, у 2012-2014 роках - помічником районного психіатра з соціальних питань Рокитнянської центральної районної лікарні. Заочно навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (місто Київ). У 2014 році мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив санітарним інструктором аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної ордена Червоної Зірки бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України (військова частина А0284, місто Львів). З 11 листопада 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Позивний «Псих». 17 грудня 2014 року молодший сержант Зінич у складі 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади заїхав на територію нового терміналу Донецького аеропорту. Протягом 34 днів він рятував життя поранених товаришів, перебуваючи в небезпеці для власного життя під шквальним вогнем і постійними обстрілами. Організував роботу медичного пункту, надавав психологічну допомогу військовослужбовцям. Лише за період з 16 по 19 січня 2015 року молодший сержант Зінич зміг врятувати більше 50 бійців, а всього на його рахунку за час перебування на території Донецького аеропорту більше 100 врятованих життів. В польових умовах проводив навіть реанімаційні дії. 9 січня 2015 року самостійно провів операцію по евакуації важкопораненого, внаслідок влучання пострілу від РПГ-7, солдата Ігора Римара з блокпоста «Ромео», який атакували російські бойовики. Зупинивши військовослужбовцю артеріальну кровотечю з культі лівої руки, рваних ран обличчя та шиї, провів інтубацію трахеї і в продовж 10 годин підтримував його життєдіяльність. В результаті солдат Римар був успішно евакуйований до шпиталю в місто Харків. 16 січня 2015 року, під час газової атаки російських найманців, ризикуючи власним життям, молодший сержант Зінич евакуював 5 військовослужбовців з атакованих постів та надав їм необхідну медичну допомогу. 17 січня 2015 року, після охоплення вогнем та детонації боєприпасів зведеного підрозділу, до прибуття командирів, взяв на себе командування обороною аеропорту: організував несення варти, обслуговування зброї, укріплення постів, визначив сектори вогню. Одночасно надавав медичну та психологічну підтримку військовослужбовцям. 19 січня 2015 року відбувалися особливо запеклі бої на території Донецького аеропорту. Термінал, де знаходилися українські бійці, прострілювався з усіх сторін. Після підриву російськими бойовиками поверхів терміналу, молодший сержант Зінич отримав важке поранення голови уламками залізобетонних конструкцій, сам надав собі першу медичну допомогу, та, попри поранення і контузію, надалі продовжував допомагати пораненим, кількість яких суттєво збільшилась. Військовий фельдшер прийняв рішення залишатися, поки не вивезуть останнього пораненого бійця. Спроби вивезти бійців були зроблені 19 та 20 січня 2015 року, але бойовики не давали можливості під'їхати транспорту. 20 січня 2015 року бойовики підірвали другий поверх нового терміналу Донецького аеропорту. Під завалами опинився й молодший сержант Зінич, якому бетонна плита зламала хребет. Бойові побратими витягли з-під завалів військового фельдшера, але невдовзі він помер у них на руках. Лише 16 лютого 2015 року тіло молодшого сержанта Зінича вдалося вивезти з Донецького аеропорту та передати рідним для поховання. 19 лютого 2015 року похований на кладовищі селища міського типу Рокитне. Указом Президента України №582/2015 від 14 жовтня 2015 року за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, жертовне служіння Українському народові молодшому сержанту Зіничу Ігорю Вікторовичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал