Бондарчук Ігор Анатолійович (Блондин)
1 вересня 1989 – 22 травня 2022Вінницька обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший лейтенант поліції- Антощук Віталій
- Бабій Сергій
- Бойко Олександр
- Булега Богдан (Моща)
- Дрогомирецький Василь (Єнот)
- Дяченко Станіслав
- Зайцев Михайло
- Клименко Дмитро
- Кліщук Владислав
- Марков Ігор
- Махлай Ігор
- Мельник Тарас
- Нисинець Василь
- Оксенюк Андрій
- Олійник Віталій
- Паньків Віктор
- Подзігун Ігор
- Прудкий Олег
- Сагайдак Віталій (Олімп 33)
- Турляк Артур
- Шевчук Сергій
- Щербань Богдан
Антощук Віталій Геннадійович21 квітня 1989 – 22 травня 2022Бабій Сергій Олегович4 березня 1991 – 22 травня 2022Бойко Олександр Васильович29 серпня 1988 – 22 травня 2022Булега Богдан Миколайович (Моща)1 січня 1987 – 22 травня 2022Дрогомирецький Василь Миколайович (Єнот)8 травня 1994 – 22 травня 2022Дяченко Станіслав Вікторович6 квітня 1985 – 22 травня 2022Зайцев Михайло Олександрович23 квітня 1982 – 22 травня 2022Клименко Дмитро Сергійович24 листопада 1984 – 22 травня 2022Кліщук Владислав Ігорович10 березня 1995 – 22 травня 2022Марков Ігор Валерійович10 січня 1987 – 22 травня 2022Махлай Ігор Анатолійович1 серпня 1984 – 22 травня 2022Мельник Тарас Володимирович6 серпня 1990 – 22 травня 2022Нисинець Василь Васильович9 січня 1991 – 22 травня 2022Оксенюк Андрій Андрійович27 листопада 1986 – 22 травня 2022Олійник Віталій Вікторович20 грудня 1984 – 22 травня 2022Паньків Віктор Ярославович24 січня 1986 – 22 травня 2022Подзігун Ігор Олександрович13 березня 1981 – 22 травня 2022Прудкий Олег Вікторович11 вересня 1991 – 22 травня 2022Сагайдак Віталій Миколайович (Олімп 33)20 березня 1987 – 22 травня 2022Турляк Артур Володимирович1 січня 1993 – 22 травня 2022Шевчук Сергій Петрович5 жовтня 1988 – 22 травня 2022Щербань Богдан Олексійович15 листопада 1985 – 22 травня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Бондарчук Ігор Анатолійович народився 1 вересня 1989 р. у с. Нова Ободівка Гайсинського району Вінницької області. Після закінчення школи вступив до Вінницького училища культури та мистецтв ім. Миколи Леонтовича на спеціальність «Музичне мистецтво». Наприкінці 2008 р. був призваний на службу до Збройних сил України. Хлопцеві так сподобалося військове життя, що він вирішив не продовжувати кар'єру музиканта і вступив до Національної академії внутрішніх справ. Саме тоді розпочалась нова сторінка його життя. Працювати у КОРДі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області поліцейський почав у 2018 р. Потрапити в елітний підрозділ було непросто, але він впорався. Рішучий, вмотивований, активний та стресостійкий — його неможливо було не помітити. «Ми знайомі з Ігорем ще з 2007 р., — згадує його колега- КОРДівець Роман. — Саме він надихнув мене спробувати пройти курс виживання та різноманітні навчання, щоб стати одним зі спецпризначенців. І ми впорались. Але нас із Ігорем пов’язує не лише робота. Коли у мене народилася донька, я з радістю попросив його стати її хрещеним батьком». У 2020 р. поліцейський був нагороджений грамотою за врятоване людське життя. Перебуваючи поза службою, Ігор мимоволі став свідком, як чоловік впав у будівельну яму. З’ясувалося, що у незнайомця стався серцевий напад. Не роздумуючи, поліцейський кинувся йому на допомогу. Він дістав чоловіка, надав йому домедичну допомогу та викликав «швидку». Ігор Бондарчук активно займався різними видами спорту, брав участь у чемпіонатах з самбо та рукопашного бою, був майстром спорту з жиму. Зі своєю коханою Кариною чоловік познайомився у соціальних мережах. Він реагував на будь-який її новий допис, аби вона його помітила. І вона помітила та написала. Від їхньої першої зустрічі вони більше не розлучалися. Згодом одружились, й у подружжя народилася донька Міланка. «Він був найкращим батьком, моя любов, підтримка та опора, — розповідає дружина. — З ним я була впевнена у кожному дні, я була щаслива. Ми все робили разом, ми одне ціле. У нас були спільні мрії й плани». Як і в кожній родині, у сім’ї Бондарчуків були свої традиції, але з народженням доньки їх стало на одну більше. Щороку в день народження тата маленька Міланка допомагала йому задувати свічки на торті. Друзі теплими словами згадують Ігоря та з сумом діляться спогадами. Для них він був крутим спортсменом, музикантом, справжнім другом, з яким завжди було весело та цікаво. 22 травня офіцер загинув, захищаючи Україну від російських загарбників, під час ракетного обстрілу в Запорізькій області. За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, рішучість і відвагу, професіоналізм, бездоганне служіння українському народові Ігор Бондарчук нагороджений відзнакою «За участь в АТО», медаллю «10 років сумлінної служби». У березні 2022 р. за високий професіоналізм та відданість службі йому достроково було присвоєно звання «Старший лейтенант поліції». Орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким старшого лейтенанта поліції Бондарчука Ігоря Анатолійовича було нагороджено посмертно, отримали його батьки Анатолій Іванович і Галина Василівна та дружина Карина.Книга пам'яті органів системи МВС