Бойко Олександр Васильович
29 серпня 1988 – 22 травня 2022Черкаська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший лейтенант поліції- Антощук Віталій
- Бабій Сергій
- Бондарчук Ігор (Блондин)
- Булега Богдан (Моща)
- Дрогомирецький Василь (Єнот)
- Дяченко Станіслав
- Зайцев Михайло
- Клименко Дмитро
- Кліщук Владислав
- Марков Ігор
- Махлай Ігор
- Мельник Тарас
- Нисинець Василь
- Оксенюк Андрій
- Олійник Віталій
- Паньків Віктор
- Подзігун Ігор
- Прудкий Олег
- Сагайдак Віталій (Олімп 33)
- Турляк Артур
- Шевчук Сергій
- Щербань Богдан
Антощук Віталій Геннадійович21 квітня 1989 – 22 травня 2022Бабій Сергій Олегович4 березня 1991 – 22 травня 2022Бондарчук Ігор Анатолійович (Блондин)1 вересня 1989 – 22 травня 2022Булега Богдан Миколайович (Моща)1 січня 1987 – 22 травня 2022Дрогомирецький Василь Миколайович (Єнот)8 травня 1994 – 22 травня 2022Дяченко Станіслав Вікторович6 квітня 1985 – 22 травня 2022Зайцев Михайло Олександрович23 квітня 1982 – 22 травня 2022Клименко Дмитро Сергійович24 листопада 1984 – 22 травня 2022Кліщук Владислав Ігорович10 березня 1995 – 22 травня 2022Марков Ігор Валерійович10 січня 1987 – 22 травня 2022Махлай Ігор Анатолійович1 серпня 1984 – 22 травня 2022Мельник Тарас Володимирович6 серпня 1990 – 22 травня 2022Нисинець Василь Васильович9 січня 1991 – 22 травня 2022Оксенюк Андрій Андрійович27 листопада 1986 – 22 травня 2022Олійник Віталій Вікторович20 грудня 1984 – 22 травня 2022Паньків Віктор Ярославович24 січня 1986 – 22 травня 2022Подзігун Ігор Олександрович13 березня 1981 – 22 травня 2022Прудкий Олег Вікторович11 вересня 1991 – 22 травня 2022Сагайдак Віталій Миколайович (Олімп 33)20 березня 1987 – 22 травня 2022Турляк Артур Володимирович1 січня 1993 – 22 травня 2022Шевчук Сергій Петрович5 жовтня 1988 – 22 травня 2022Щербань Богдан Олексійович15 листопада 1985 – 22 травня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Бойко Олександр Васильович народився 29 серпня 1988 р. у м. Черкаси. У 2005 р. закінчив загальноосвітню школу с. Вергуни Черкаського району та вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». Олександр Бойко проходив службу в Збройних силах України й на відмінно опанував військову справу. Молодий, амбіційний, цілеспрямований хлопець вирішив, що повинен захищати інших, й обрав для себе службу в правоохоронних органах. У червні 2012 р. Олександр був призначений на посаду інспектора патрульної служби. «Завжди був веселий, ніколи не здавався, не опускав руки. Навіть якщо і були якісь проблеми, він ніколи цього не показував», — згадує друг родини Віктор. Ще з юного віку Олександр займався бойовими єдиноборствами. Брав активну участь у місцевих та обласних змаганнях із боксу та кікбоксингу, здобував нагороди. Він професійно грав у футбол. Жоден матч місцевої команди не проходив без Олександра Бойка. У 2010 р. Олександр зустрів свою долю, кохану Ганну, з якою одружився. У сім'ї народилося двоє діток, Олександр та Інна. «Він був найкращим, дуже надійним, на нього завжди можна було покластися, це людина, яка завжди підтримає. Він завжди був чесний і зі мною, і з дітьми. Я ніколи не зустрічала людей, які так раділи життю. Він радів кожній хвилиночці, успіхам наших дітей», — згадує зі сльозами дружина Ганна. За словами дружини, у них була дуже дружня спортивна сім’я. «Для Олександра тренування, заняття спортом — це було щось святе. Їх не можна було пропустити чи скасувати навіть у свята, — розповідає Ганна. — Навіть коли дітки були ще маленькі, ми на тренування батька їхали всі разом. Сильний і непохитний, він плакав, радіючи першим успіхам доньки у спорті». Після успішного проходження у 2015 р. переатестації Олександра призначили на посаду інспектора батальйону поліції особливого призначення ГУНП у Черкаській області. Бойові тривоги, постійні відрядження та виїзди на затримання небезпечних злочинців загартували хлопця. Тому, коли виникла необхідність захищати територіальну цілісність України, спецпризначенець без роздумів взяв участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Коли почався набір до елітного спеціального поліцейського підрозділу «КОРД», Олександр поставив собі за мету стати одним із його бійців. Кілька місяців важких тренувань, навчань — і старший лейтенант проходить всі випробування та отримує шеврони спецпризначенця КОРДу. У перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів Олександр Бойко записався до зведеного полку спеціального призначення Нацполіції «Сафарі». Він вирушив на Схід захищати Україну. Його життя обірвалося внаслідок ракетного обстрілу російськими військами. Старший лейтенант поліції загинув 22 травня 2022 р. Черкащани, рідні, знайомі, колеги по спорту та всі правоохоронці оплакували Олександра Бойка. Поховали героя в с. Вергуни на Черкащині. Останній шлях спецпризначенця до місця вічного спочинку встелили квітами.Книга пам'яті органів системи МВС