Олійник Віталій Вікторович
20 грудня 1984 – 22 травня 2022Вінницька обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Народився 1984 року в місті Вінниця. Наймолодший з трьох братів. 2004 року, коли приїжджав у відпустку під час служби в ЗСУ, познайомився з коханням усього життя — Аллою- через два роки вони одружилися. Повернувшись з армії, вирішив пов'язати своє життя зі службою в правоохоронних органах- вступив до одного з профільних вишів на Прикарпатті. Полюбляв спорт, займався рукопашним боєм- неодноразово був учасником всеукраїнських змагань. Влучно стріляв із різних видів зброї- чотири роки п служив у спецпідрозділі КОРД старшим інспектором з особливих доручень. 2008 року у Вінниці врятував двох підлітків. З березня 2022-го у складі зведеного загону Національної поліції України «Сафарі» виконував бойові завдання на передовій. Загинув 22 травня 2022 року в Запорізькій області. Без Віталія лишились дружина, донька і син.Військова служба
Капітан поліції- Антощук Віталій
- Бабій Сергій
- Бойко Олександр
- Бондарчук Ігор (Блондин)
- Булега Богдан (Моща)
- Дрогомирецький Василь (Єнот)
- Дяченко Станіслав
- Зайцев Михайло
- Клименко Дмитро
- Кліщук Владислав
- Марков Ігор
- Махлай Ігор
- Мельник Тарас
- Нисинець Василь
- Оксенюк Андрій
- Паньків Віктор
- Подзігун Ігор
- Прудкий Олег
- Сагайдак Віталій (Олімп 33)
- Турляк Артур
- Шевчук Сергій
- Щербань Богдан
Антощук Віталій Геннадійович21 квітня 1989 – 22 травня 2022Бабій Сергій Олегович4 березня 1991 – 22 травня 2022Бойко Олександр Васильович29 серпня 1988 – 22 травня 2022Бондарчук Ігор Анатолійович (Блондин)1 вересня 1989 – 22 травня 2022Булега Богдан Миколайович (Моща)1 січня 1987 – 22 травня 2022Дрогомирецький Василь Миколайович (Єнот)8 травня 1994 – 22 травня 2022Дяченко Станіслав Вікторович6 квітня 1985 – 22 травня 2022Зайцев Михайло Олександрович23 квітня 1982 – 22 травня 2022Клименко Дмитро Сергійович24 листопада 1984 – 22 травня 2022Кліщук Владислав Ігорович10 березня 1995 – 22 травня 2022Марков Ігор Валерійович10 січня 1987 – 22 травня 2022Махлай Ігор Анатолійович1 серпня 1984 – 22 травня 2022Мельник Тарас Володимирович6 серпня 1990 – 22 травня 2022Нисинець Василь Васильович9 січня 1991 – 22 травня 2022Оксенюк Андрій Андрійович27 листопада 1986 – 22 травня 2022Паньків Віктор Ярославович24 січня 1986 – 22 травня 2022Подзігун Ігор Олександрович13 березня 1981 – 22 травня 2022Прудкий Олег Вікторович11 вересня 1991 – 22 травня 2022Сагайдак Віталій Миколайович (Олімп 33)20 березня 1987 – 22 травня 2022Турляк Артур Володимирович1 січня 1993 – 22 травня 2022Шевчук Сергій Петрович5 жовтня 1988 – 22 травня 2022Щербань Богдан Олексійович15 листопада 1985 – 22 травня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Олійник Віталій Вікторович народився 20 грудня 1984 р. у м. Вінниця. Навчався у школі № 29. У родині Олійників — троє синів, з яких Віталій наймолодший. У 2004 р., коли приїжджав у відпустку під час служби в ЗСУ, він познайомився з коханням усього свого життя — Аллою. Через два роки пара одружилася. Повернувшись з армії, Віталій вирішив пов'язати свій подальший життєвий шлях зі службою в правоохоронних органах та вступив до одного з профільних вузів на Прикарпатті. «Це чудові роки нашого спільного життя. Ми були дуже щасливі. Хоча й було досить складно, адже багато часу він присвячував своїй нелегкій роботі. Але ми разом пережили навчання в університеті, АТО, часті виїзди на службові завдання, полігони. Пишалися ним та завжди підтримували, — розповідає про чоловіка дружина Алла. — Віталій був завжди поруч. Ми разом раділи, коли народилися наші діти — донька та син. Він підтримував мене, коли померли мої батьки. Був дуже турботливим батьком, мріяв виховати сина сильним та сміливим. Ми з дітьми завжди чекатимемо його з цієї страшної війни». В правоохоронних органах Віталій — із 2005 р. Дуже любив спорт, займався рукопашним боєм та крав-мага. Неодноразово був учасником всеукраїнських змагань. Віталій влучно стріляв із різних видів зброї. Тому після навчання у вузі розпочав службу в спецпідрозділі міліції. Останні 4 роки поліцейський служив у спецпідрозділі «КОРД», обіймав посаду старшого інспектора з особливих доручень. «Віталій був надійним товаришем, дуже витривалим. Мав великий досвід. Професіонал у стрільбі та силових видах спорту, — так говорять про свого колегу побратими. — Фактично він виконував завдання снайпера. Був нашим прикриттям. Під час бойових дій від його майстерності залежало чимало, а насамперед — безпека товаришів». «Капітан поліції Віталій Олійник врятував двох підлітків, — розповідає про загиблого поліцейського один із ветеранів-спецпризначенців. — У лютому 2008 р. у Вінниці відбувався міжнародний турнір з акробатики «Зорі над Бугом». Змагання проходили у спорткомплексі на березі р. Південний Буг. Віталій Олійник охороняв громадський порядок біля спорткомплексу. У той час двоє підлітків, граючись, пішли на кригу річки та провалилися під лід. Віталій одразу кинувся на порятунок дітей і врятував їх, хоча сам міг загинути». Дружина Алла зі сльозами на очах каже, що її чоловік своє життя присвятив захисту людей, а коли прийшла повномасштабна війна на рідну землю — віддав його за Україну. Із березня 2022 р. у складі зведеного загону Національної поліції України «Сафарі» Віталій Олійник виконував бойові завдання на передовій. Загинув 22 травня 2022 р. під час ракетного обстрілу в Запорізькій області. Без Віталія залишилися дружина, донька і син. За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, рішучість і відвагу, професіоналізм Віталій Олійник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «За участь в АТО», медаллю «10 років сумлінної служби», медаллю «15 років сумлінної служби». У березні 2022 р. йому достроково було присвоєно звання «Капітан поліції». За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олійника Віталія Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).Книга пам'яті органів системи МВС