Марков Ігор Валерійович
10 січня 1987 – 22 травня 2022Рівненська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Лейтенант поліції- Антощук Віталій
- Бабій Сергій
- Бойко Олександр
- Бондарчук Ігор (Блондин)
- Булега Богдан (Моща)
- Дрогомирецький Василь (Єнот)
- Дяченко Станіслав
- Зайцев Михайло
- Клименко Дмитро
- Кліщук Владислав
- Махлай Ігор
- Мельник Тарас
- Нисинець Василь
- Оксенюк Андрій
- Олійник Віталій
- Паньків Віктор
- Подзігун Ігор
- Прудкий Олег
- Сагайдак Віталій (Олімп 33)
- Турляк Артур
- Шевчук Сергій
- Щербань Богдан
Антощук Віталій Геннадійович21 квітня 1989 – 22 травня 2022Бабій Сергій Олегович4 березня 1991 – 22 травня 2022Бойко Олександр Васильович29 серпня 1988 – 22 травня 2022Бондарчук Ігор Анатолійович (Блондин)1 вересня 1989 – 22 травня 2022Булега Богдан Миколайович (Моща)1 січня 1987 – 22 травня 2022Дрогомирецький Василь Миколайович (Єнот)8 травня 1994 – 22 травня 2022Дяченко Станіслав Вікторович6 квітня 1985 – 22 травня 2022Зайцев Михайло Олександрович23 квітня 1982 – 22 травня 2022Клименко Дмитро Сергійович24 листопада 1984 – 22 травня 2022Кліщук Владислав Ігорович10 березня 1995 – 22 травня 2022Махлай Ігор Анатолійович1 серпня 1984 – 22 травня 2022Мельник Тарас Володимирович6 серпня 1990 – 22 травня 2022Нисинець Василь Васильович9 січня 1991 – 22 травня 2022Оксенюк Андрій Андрійович27 листопада 1986 – 22 травня 2022Олійник Віталій Вікторович20 грудня 1984 – 22 травня 2022Паньків Віктор Ярославович24 січня 1986 – 22 травня 2022Подзігун Ігор Олександрович13 березня 1981 – 22 травня 2022Прудкий Олег Вікторович11 вересня 1991 – 22 травня 2022Сагайдак Віталій Миколайович (Олімп 33)20 березня 1987 – 22 травня 2022Турляк Артур Володимирович1 січня 1993 – 22 травня 2022Шевчук Сергій Петрович5 жовтня 1988 – 22 травня 2022Щербань Богдан Олексійович15 листопада 1985 – 22 травня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Рівненський спецпризначенець Ігор Марков загинув на Запоріжжі, захищаючи Україну Справжній боєць, професіонал своєї справи, який ніколи не відступав від своєї мети. Світла, позитивна, добра людина – таким він назавжди залишиться в нашій пам'яті. Лейтенант поліції, інспектор 1-го відділу з проведення спеціальних операцій управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області, загинув на 35-у році життя під час обстрілу російською армією. Ігор Марков присвятив службі в органах внутрішніх справ майже 15 років свого життя. Світла та добра людина, на яку можна було покластись. Ігор був із тих, хто радо підставляв своє мужнє плече. Чи то спецоперації, чи то затримання, чи навчання — він завжди попереду. Виклики за багаторічну службу перед ним стояли різні. Проте щоразу він уважно аналізував та прораховував кожен крок. З неабиякою відповідальністю ставився до поставлених задач. І виконував їх на відмінно. «Він для мене Марик і все. Дуже боляче, досі не віриться. Зараз ситуація така, що багато хлопців у відрядженні, тому просто не віриться, що їх немає. Здається вони десь там, на завданні», - каже спецпризначенець Дмитро Бражик. «Разом виступали на змаганнях з рукопашного бою. Ігор був усебічно розвинений, виступав у турнірах з плавання, зі стрільби та бігу». Його улюблена дистанція — один кілометр, - пригадує спортсмен та у минулому командир спецпідрозділу «Грифон» Андрій Шевчук, де служив Ігор Марков.- Міг легко пробігти та 3 км, і 5 км». «Він був професіоналом,— розповідає Оксана Ковальчук, заступниця командира спецпідрозділу «КОРД». — Він постійно посміхався, позитивний, добрий. Але водночас під час затримань був жорсткий, у нього було чому повчитись молодим, він передавав їм свій досвід». Колеги зазначають, що Ігор був гарним господарем: усе любив робити своїми руками. Разом із найліпшим другом Андрієм Оксенюком облаштували кімнату для проведення тактичних занять. Разом працювали, тренувались та вдосконалювались, дружили сім'ями. Разом із другом Ігор Марков відправився на своє останнє бойове завдання. Бо вони були як брати, завжди разом. Тож коли постало питання про відрядження, де потрібен був тактичний медик, яким був Андрій Оксенюк, питання із напарником вирішилось саме собою: з ним поїхав Марик. «Це були такі люди, яким усі довіряли, і яка б не була ситуація, вони б виконали поставлене завдання, — пригадує спецпризначенець Сергій Стріла. — Мені дуже жаль, що вони загинули так несправедливо, від ракетного удару». Звістку про втрату у підрозділі колеги хлопців зустріли на чергуванні. «Не можна передати словами, що я тоді відчув, пригадує Сергій Лозінський. — У мене в душі щось обірвалось». Після того, що сталося, багато переосмислено. Про пережиті на службі ситуації спецпризначенці воліють не розповідати. Але у пам'яті виринають усе нові спогади та історії. І чи не кожна із них — про підтримку, надійність та рішучість. «Наприклад остання ситуація — коли почалась війна. Ми були біля Києва. Два мої бійці Ігор Марков і Андрій Оксенюк були зі мною. Керівництво наказало нам озброюватись. Ми виїжджали на завдання, бувало різне, але я вкотре зрозумів, що це надійні люди, на яких я завжди можу покластись. Це була остання із ними операція», — пригадує Павло Герасимчук, начальник відділу управління «КОРД» в Рівненській області. Лейтенант поліції Ігор Марков героїчно загинув на 35-му році життя під час ракетного обстрілу. Без батька залишилось двоє малят — донечка та синочок. Велика родина спецпризначенців вважає своїм священним обов'язком піклуватися про дітей побратима, життя якого забрала війна. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. На честь загиблого Героя Ігоря Маркова перейменували вулицю в селі Зелений Гай Варковицької громади. Пам'ятатимуть про нього і у рідній школі, де у майбутньому навчатимуться його діти — донечка Софія та синочок Сашко. На його честь у Варковицькому ліцеї Дубенського району відкрили меморіальну дошку. Вічна пам'ять полеглому захиснику України!Книга пам'яті органів системи МВС